TextBook “Гей, молоді козаченьки, котрий буде в місті,
Поклоніться моїй жінці, нещасній невісті!
Нехай вона, нехай плаче, а вже не виплаче,
Над Данилом, над Нечаєм чорний ворон кряче!”
Ой, глянула Нечаїха та в нову кватирку:
Качається Нечаєва голівка по ринку!
Качається і говорить: “Іще буду жити!
Як билася із ляшками, так і буду битись!”
Ой, поз’їжджались пани та стали сумувати,
Де ж бо то нам Нечаєву голівку сховати?
“Ой, сховаймо ж її та де церков Варвара,
Ой, щоб розійшлась по усьому світу
Нечаєва слава!”
Пісня затихла. Люди мовчали. Вогнища гасли. Місяць прорвався крізь хмари, що застигли на місці, наче заворожені.
— Докинь хворосту! — обізвався якийсь голос із темряви.
Піднісся стовп червоного диму. Зайнялось ясним вогнем галуззя. Тріскаючий з лоскотом у вогні хворіст заглушив гостру хвилю гіркого ридання на могилі.
На Вінницьких полях
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Полковник Данило Нечай. Том 2» автора Радзикевич В.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Як билася з ляшками, так і буду битись“ на сторінці 5. Приємного читання.