Полтава

Дехто помагав, тягаючи дерево або обтісуючи його сокирами. інші жалісно блукали очима

по ріці, котра була вже замерзла, але не так-то ще кріпко, щоб можна армії по ній перейти.

Москалі нарочно, де тільки могли, прорубували лід, стріляли навіть із гармат по Десні,

щоб псувати комунікацію між обома її берегами.

Цар, як тільки довідався про перехід гетьмана до короля, казав негайно висилати над

Десну відділи драгунів, щоб спиняли перехід мазепинців до гетьмана і бентежили шведів при

будові мосту.

З тими відділами йшли безнастанні бої, котрі збільшували тільки тривожний настрій між

шведами й вірними Мазепі козаками.

Ніколи не можна було знати, чи це отак собі якийсь незначний відділ, чи. може, передні

частини наступаючої Петрової армії.

Десна зробилася кордоном між двома нерівними частинами України, за котрий усякий

линув оком і думкою, бажаючи собі переступити його якнайскорше.

Замість спокійно спати вночі, козацькі гурти снувалися понад рікою, незважаючи ні на

сильний мороз, ні на вітер, що вив, як голодних сто чортів.

Годі було всидіти в землянках, в отсих "свинюшниках проклятих". Десна манила до себе.

Ачей же по другому боці побачать когось, що щасливо передерся крізь московські

застави, щоб пристати до гетьмана й привезти чи там принести йому свіжих новин з Батурина і з

решти України.

Коли Імжицький зі своєю родиною переходив Десну, залишивши розбиті сани по другому