В Країні Сонячних Зайчиків

Загугукали короткi гудки - вона поклала трубку. Розiгрiваючи обiд, я спiвав. Я спiвав бадьору революцiйну пiсню:

Вперед, народе, йди,

Бери гармати

Революцiйне

Стрiляй завзято...

Ми з татом завжди спiвали цю пiсню, коли в нас був гарний настрiй.

Я пообiдав, помив пiсля себе посуд, походив по кiмнатi, тричi пiдходив до телефону i тричi себе стримував. ("Ще рано! Ще вона не пообiдала. Ще вона тiльки друге їсть".) Нарештi хукнув, як перед стрибком у воду, i набрав номер.

- Алло! - почувся в трубцi такийзнайомий голос.

- Туся?

- Я.

- Привiт!

- Привiт!

- Ну, як обiдалося? Смачно?

- Смачно. А тобi?

- Теж смачно. А що ти робиш?

- Нiчого. А ти?

- Теж нiчого.

Я замовк. Далi говорити було нiчого.

Вона теж мовчала.

- Ти чого мовчиш?- нарештi спитав я.