В Країні Сонячних Зайчиків

Стороженко опустився на одне колiно i подав троянди мадемуазель Терезi.

"Ага! Ясно! - подумав я.- Ясно, чого вiн захекався. Бiгав купувати квiти. Не хотiв, щоб Чак це бачив".

Я помiтив, що поряд з цирком, за готелем "Континенталь", у третьому номерi був магазин квiтiв "Флора", а навпроти, у четвертому, поряд iз залом "Скетiнг-рiнг", магазин квiтiв "Парма". В один iз них Чак, мабуть, i забiг.

Мадемуазель Тереза взяла квiти i мовчки грацiозним рухом вдячно схилила голову.

Стороженко пiдхопився.

- Та це ще, шановна публiко, не все! Захотiв я зварити борщу. Одкриваю каструлю...

Стороженко знову рiзким рухом зняв кришку, пролунав вибух, фейєрверком сипонули iскри бенгальського вогню, бабахнуло вдруге, i з каструлi полетiло вгору рiзноколiрне конфеттi.

Клоун, наче з переляку, гепнувся, сiв на пiдлогу.

Тереза засмiялася.

- Ну як? - пiдводячись, з надiєю спитав Стороженко.

- Добре, П'єр, добре. Гарна реприза. Я думаю, тепер вас вiзьмуть.

Тереза смiялася, але очi в неї були сумнi. Стороженко помiтив це.

- Що з вами, Терезо?

- Нiчого,- спокiйно вiдповiла вона.

- Що з вами, скажiть? - Стороженко пiдiйшов до неї майже впритул i поклав їй руки на плечi.- Ви ж знаєте, мене не можна обманути...

Вона дивилася на нього своїми великими бездонними очима i мовчала. Що сталося?

I враз вона опустила голову i притулилася щокою до його грудей. - Я... я боюсь, П'єр... - Що? Чого?

- Сьогоднi я вперше виступаю на трапецiї над ареною з дикими звiрами. Без сiтки. - Ну?! Нащо?! Для чого?! - Анем сказав... Павлин вимагає... - Не слухайте! Не треба! Вiдмовтеся! Прошу вас.

- Не можу. Ви ж знаєте. Не можу... Взагалi-то я ж нiчого не боюсь, ви ж знаєте... Я не боюсь висоти, я не боюсь хижакiв... Я нiчого не боюсь, П'ер... Але... але єдиному вам признаюсь; я з дитинства боюсь собак. Пiсля того як мене малу покусала вiвчарка. Я їм не вiрю. А в Естмана; крiм левiв, тигрiв, ведмедiв, ще й доги. Треба ж... - Я пiду до Анема. Я поговорю з ним... Я...

- Це безумство. Вiн же нiколи не вiзьме вас пiсля цього. - Дарма. Я все одно пiду. Я не допущу. Я...