TextBook — Однеси назад. Хай воно сказиться!
— Вже злякався? Зустрів міліціонера і злякався?
— Не те, щоб злякався, просто…
— Дурень ти набитий! — сердито процідив крізь зуби Шморгун.
— Як хочеш про мене думай, а я не повезу, і не вмовляй.
— Ну й їдь ти… — вилаявся погано Шморгун. — Без тебе зумію все зробити. Тільки тепер на випивку не надійся.
Батько більше нічого не сказав, махнув рукою шоферові, той завів мотор і повільно рушив з місця.
Собаки, як відомо, чомусь недолюблюють машин. Загледять яку, женуться, гавкають, намагаються гризнути зубами за шини, хоча це їм ніколи не вдається. Мабуть, ота нелюбов у них од заздрощів — самі-бо не можуть так швидко бігати. Кудлай особливо ненавидів їх. Уже, було, і поплатився за це, — колись добряче пом’яла його машина, — а однаково ганявся.
Отож і тепер, тільки-но зрушив з місця колгоспний грузовик, він вирвався, і як несамовитий кинувся слідом за ним.
Микола зопалу підхопився, голосно погукав Кудлая, виказавши цим себе і Сашка.
Шморгун стріпнувся, ніби його батогом уперіщили, оглянувся. Побачив Миколу і Сашка за кущем. Збагнув — за ним стежили. Однак спробував викрутитися.
— Чого це ви тут лазите? — накинувся на хлопців. — Гілля обламувать? Ану, гайда звідси! Щоб вашої ноги більше не було…
— Нас дідусь послав, — не злякався Микола.
— А-а, вистежити захотів!.. Сищиків завів уже!.. — зарепетував Шморгун.
— Ви не кричіть, бо ми вас не боїмося. І про те, який ви сторож, все одно розкажемо.
— Ось я вам розкажу… — рушив Шморгун до хлопців.
Невідомо, чим скінчилася б ця сутичка, коли б у посадку не нагодилася Валентина Михайлівна з дідом Артемом.
Садівник, не дочекавшись учительки з хлопцями, і собі пішов на сушарню. “Чи не наробив там якогось шелесту п’яний сторож?” — подумав.
Біля сушарні він зустрів розгублену Валентину Михайлівну і почув, як із посадки долинув сторожів лемент.
Прийшли садівник з учителькою, і Шморгуна ніби підмінив хто. Згорбився враз, удав із себе такого нещасного, що в людини, яка його не знала, міг би викликати навіть співчуття і жаль.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Борис Комар. Вибрані твори [У 2 т.; Т.1]» автора Комар Б.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ДИВАКИ Повість“ на сторінці 81. Приємного читання.