Розділ «ГАЙДАМАКИ»

“Не плач, сер­це, я жар­тую”.

“Жарти!” Усміхну­лась.

Прихилилась го­лов­кою

Та й ніби зас­ну­ла.

“Бач, Ок­са­но, я жар­тую,

А ти й справді пла­чеш.

Ну, не плач же, глянь на ме­не:

Завтра не по­ба­чиш.

Завтра бу­ду я да­ле­ко,

Далеко, Ок­са­но…

Завтра вночі у Чиг­рині

Свячений дос­та­ну.

Дасть він мені срібло-зло­то,

Дасть він мені сла­ву;

Одягну те­бе, обую,

Посаджу, як па­ву,

На дзиґли­ку, як гетьман­шу,

Та й ди­ви­тись бу­ду;

Поки не вмру, ди­ви­ти­мусь”.

“А мо­же, й за­бу­деш?