Розділ «ГАЙДАМАКИ»

Та й не вид­ко ста­ло.

Одна чор­на се­ред сте­пу

Могила ос­та­лась.

Посіяли гай­да­ма­ки

В Ук­раїні жи­то,

Та не во­ни йо­го жа­ли.

Що му­сим ро­би­ти?

Нема прав­ди, не ви­рос­ла;

Кривда по­ви­ває.

Розійшлися гай­да­ма­ки,

Куди який знає:

Хто до­до­му, хто в дібро­ву,

З но­жем у ха­ляві,

Жидів кінчать. Та­ка й досі

Осталася сла­ва.

А тим ча­сом ста­ро­дав­ню

Січ роз­руй­ну­ва­ли:

Хто на Ку­бань, хто за Ду­най,

Тілько і ос­та­лись,

Що по­ро­ги се­ред сте­пу.