Розділ «ГАЙДАМАКИ»

Вибачайте, лю­де добрі,

Що ко­зацьку сла­ву

Так нав­ман­ня роз­ка­зую,

Без книж­ної спра­ви.

Так дід ко­лись роз­ка­зу­вав,

Нехай здо­ров бу­де!

А я за ним. Не знав ста­рий,

Що письменні лю­де

Тії речі про­чи­та­ють.

Вибачай, діду­сю,

Нехай ла­ють; а я по­ки

До своїх вер­ну­ся

Та до­ве­ду вже до краю,

Доведу - спо­чи­ну

Та хоч крізь сон по­див­лю­ся

На ту Ук­раїну,

Де хо­ди­ли гай­да­ма­ки

З свя­ти­ми но­жа­ми,

На ті шля­хи, що я міряв Ма­ли­ми но­га­ми.

Погуляли гай­да­ма­ки,