Розділ «Сергій Жадан Динамо Харків. Вибрані вірші»

трави вздовж залізниці, витягуючи за собою

ластівок і комах, комини і антени —

дерева своїми тілами майже сягають тих місць,

де обривається наше повітря

і починається інший бік порожнечі,

майже сягають тих стиків, за якими з’являється сутінь,

де лише пересипається тиша і формується дощ.

І перш ніж ступити за межу,

перш ніж запасти по той бік повітря,

перш ніж кінцево вивільнитись із густого травневого тла,

вони встигають подумати, що навіть найменший рух,

найменше здригання мокрих гілок не минеться безкарно,

сколихнувши повітря, зрушивши простір

і збудивши її зі сну.

Це їх і стримує…

2004

Паприка

За зеленим спалахом городини,

за двома підлітками, які тримаються за руки,

йти посеред вечірнього супермаркету —