Вибране (поезія)

танцює бомж подібне щось на вальс.

Брудні платформи, потяги і пиво,

і привокзальний збуджений майдан,

де в електричках гамірним напливом

зника чергова доза громадян.

Де доокола на дахах похилих

шумливо-гучно всілися граки –

трибуною втамовують як хмільно

танцює Харків – місто байстрюків.

Це просто день, що розчинився в зливі.

Був просто день за смугами дощів.

І голуби – сполохані й лякливі –

блакитні душі вмерлих тут бомжів.

+ + +

Диск вечірнього сонця блазнювато навис

над обдертим автобусом, що прямує між прерії,

слобідських поселенців запилений віз

підповзає під небо без валіз і без віз

в ці зі Сходу ворота, навіть ні, краще – двері.

Тут суцільні пустелі, тут золото й хліб,