Вибране (поезія)

темношкірі мулатки – безсоромні і хтиві,

перетравлюють спирт майже так, як і флірт,

сторожкі амазонки сухої землі

п‘ють горілку і членствують в комсомольськім активі.

Отже, все як було, всюди сталість часів,

йде саджання картоплі й дозрівання потенції.

Заплювали автобус діти синіх степів,

а на хвилях чадної гарячої течії

зависає надірваний блюзовий спів.

Це занепад епохи, це п‘янкий декаданс,

захмелілі ковбої, комуністи і фермери

заселяють уперто слобожанський Клондайк,

в рурі степу зникає травнева вода,

й цвинтарі переповнено нічними химерами.

Все прямує вперед і автобус згори,

мов блискучий акваріум, висвітлюють промені,

його нутрощі повняться спинами риб,

бруд луски і кісток уповільнений скрип –

це і є громадяни – покірні й безкровні.

Людолюбство й ненависть, ковбаси і спирт –