Вибране (поезія)

постійно встряє у війни,

щоби надерти сраки

маврам, чи пак арабам.

Залізом прикривши сподні,

лицар прямує радо

на Схід, за гробом Господнім.

Де-небудь в країні теплій,

на прю стаючи, мов до праці,

він потерпає в пустелі

від спраги та мастурбацій.

Молитву співаючи Богу,

в‘їжджає врешті в долину.

Тримає вперто облогу

під стінами Єрусалиму.

Далі – питання часу.

А час приносить утіху –

в місті вмирають часто

настільки, наскільки й тихо.

Дохнуть, мов зловлена риба,

слабнучи від нудоти.