Вибране (поезія)

спада на думку, що роки

є плинні, мов сеча.

Іще існує відчуття,

що все гаразд, та до пуття

це відчуття ні я, ні ти

в собі не можем віднайти,

тому сприймаємо життя

з відсутністю мети.

Існує небо, а затим –

десяток-другий перспектив,

копа означень, сотні назв,

освіта рас, злягання мас,

і Бог, що в межах самоти

охороняє нас.

І смерть – косою чи серпом

врізає віку нам обом,

і мста – густа, мов тінь хреста,

між нами вперто вироста,

і давить соляним стовпом

небесна висота.