Розділ «Самостійна дірка»

Це не те, що:

«Під вагоном територія, А в вагоні директорія»…

Доведеться тільки текст маршу переробити. І текст, і темп.

Щодо темпу українськонімецькі націоналісти хай спитають у Гітлера: він і його банда набрали відповідного темпу, тікаючи від Кавказу на Тису й далі за Тису.

Щодо тексту, коли в бандерівців кебети не вистачить, я допоможу, — тільки не сьогодні, бо, їйбогу, до того противно не тільки про все це писати, а навіть думати.

P. S. Шизофренія — це хвороба. Психічна хвороба. Лікують шизофреніків по божевільнях. Це коли в людини у голові замість мозку жовтоблакитна ряска. Вилікувати неможливо.

КУРЯЧИЙ СМІХ

Усі, мабуть, знають, що жив та був колись на світі дуже хоробрий чолов'яга, якому треба було йти через ліс.

А воно якраз смеркалося.

А чолов'яга був дуже хоробрий та сміливий.

От він на один кулак почепив картуза, на другий капелюха, підняв руки вгору, іде лісом і тремтячим голосом репетує:

— Не боюсь! Я не сам! Нас аж троє! Троє нас! їйбо, троє! Не підходь! Не боюсь!

А назустріч йому старенька баба.

— Тю! Що воно за мара?! — тюкнула баба.

Як почув хоробрий чолов'яга бабине «тю», кинув капелюха, кинув картуза та як учеше ліщиною, аж залопотіло…

На Станіславщині, у державних самостійних дірках живуть два бандерівські «проводирі», Моцний та Довбуш.

Моцний живе в одній дірці, виходить, значить, на одній державній території, а Довбуш живе у другій дірці, виходить, значить, на другій державній території. Тільки ж, прошу я вас, не подумайте, що Довбуш, це той справжній Довбуш, народний герой, — ні, це бандерівське цуценя таке псевдо собі вибрало («І ми, — мовляв, — Химо, люди»), а справжнє його прізвище не то Козак, не то Кізяк. Швидше, мабуть, Кізяк, ніж Козак.

Поки що, значить, живуть іще по дірках і Моцний, і Довбуш.

І в Моцного війська чоловіка аж з п'ятнадцятеро.

І в Довбуша війська чоловіка аж з чотирнадцятеро…