Розділ «Самостійна дірка»

Пригадав я цього сумновеселого візника і ту трагічну бариню ось із якого приводу.

Лежить передо мною невеличка, убога книжечка, яка називається: «Прапор українського націоналіста».

Цей «Прапор українського націоналіста», як тому й належить бути, брудний, засмальцьований і розміром такий, що за «древко» йому годиться обгорілий сірничок.

Основне гасло на ньому таке:

«Хай живе організація українських націоналістів і її провідник Степан Бандера!»

Та не в цьому річ, усяка бандера хоче жити й живе, доки живе Гіммлер та гестапо, і житиме ще трохи, — до найпершої шибениці.

Річ у зовсім іншому.

На першій сторінці цієї засмальцьованої книжечки надруковано: «Марш українських націоналістів». Кінчається той марш так:

«Для нас закон найвищий — це приказ: Соборна Українська держава Вільна й міцна від Тиси по Кавказ».

Он яка держава: від Тиси аж по Кавказ!

Отак самостійні й ні від кого не залежні гестапівці широко ступають: достоменнісінько так, як вищезгадана бариня.

Річка Тиса, як знаємо з географії, на Угорщині, Кавказ, як знаємо так само з географії, трохи на північ, на схід, потім на південь, потім праворуч, потім ліворуч, потім трохи вбік…

Як станеш на березі Тиси та подивишся в бік Кавказу, — ой, як довго треба вдивлятися, щоб навіть у мріях повстали величні Казбек та Ельбрус.

А тут подумайте: миршаве цуценя, на гестапівських помиях вигодуване, мріє про те, щоб одною лапою стояти на березі Тиси на Угорщині, а другою бруднити Кавказький хребет.

Єсть на світі ще одна непогана річка і значно ширша за Тису. Зветься вона Міссісіпі.

І єсть на світі ще гори. Звуться вони Гімалаями. Це трішки далі за Кобиляками.

Так от, коли вже гестапівські вилупки хочуть будувати велику соборну націоналістичну самостійну і ні від кого не залежну державну, так чого ж брати так вузько: тільки від Тиси і тільки по Кавказ?!

Брати, так уже брати! Від Міссісіпі і до Гімалаїв.

А то можна взяти ще верстви на півтори за Гімалаї.

Оце буде держава! Оце буде територія!