Розділ «Самостійна дірка»

Недалеко б дідько ніс.

Щоб не довго до них швендять,

А швидш дочухрати,

А то швендяй, Швендяй, швендяй…

Я кінчив. (Бурхливі оплески всього українськонімецького самостійного уряду). І заурядували.

Хоч і не довго, всього тільки три дні й урядували, проте такого уряду, такої урядової декларації, як світ стоїть, ще не було.

Державний самостійний уряд ухвалив резолюцію:

«Тара, бара, мара, деларжан! Туру, буру, муру, акерман! Бендер, кардаш,

Дюпень, мар'яж, Йок, пшик! Йок, пшик!»

Так і вийшло: пшик! Резолюція, значить, правильна!

Такого уряду й такого прем'єра, я ж кажу, ніде ще не було.

Одне слово, Стецько такий, яким і має бути прем'єрміністр українськонімецької самостійної і ні від кого не залежної держави!

ПРО ШИЗОФРЕНІЮ

Колись одна бариня наймала візника.

Було це, як ви самі вже догадуєтеся, дуже давно, бо барині в нас були, як ви знаєте, дуже давно.

Так от, наймала, значить, бариня візника, а візник, на баринину думку, запросив з неї дуже дорого.

Бариня й каже візникові:

— Що ж ти так дорого з мене хочеш?! Тут же близенько: всього два рази ступнути.

Подивився візник на бариню, покивав сумно головою та й каже:

— Не ступайте, бариня, так широко, бо і т. д., і т. п. Я вже деталі позабував, бо, кажу ж, було це давненько вже.