TextBook — Мені б оце на штани! Твину якби! А то свічу вже, свічу, як електрикою!
— Нема, товаришу, твину! Візьми пляшку! Вип'єш, так не то що з дірками, а голим вулицею підеш!
— А тобі ситцю? Та візьми та випий! В очах у тебе як найкращий ситець буде!
— Ревізійна комісія? Давайте, хлопці, по чарці! Тоді й ревізуватиметься як слід!
І пішло в тому кооперативові все як по маслу. Правління веселе… Ухвалили оце резолюцію:
«Беручи під увагу, що кооперація є єдиний шлях підвищити наш добробут, ухвалюємо:
Ой я п'яна, Та й хилюся».
Дуже хороше село зробилось… І дуже в ньому кооперація поширилася. Не село, а весілля!
Хто ще на такий шлях не став? Поспішайте!
Та тоді на кооперативних вивісках лозунг новий напишемо.
Намалюємо кооперацію, а під нею підпис:
«ОЙ ВИПИЛА, ВИХИЛИЛА!»
ОТАКА МАТИ…
Жила та була собі на селі вдова старенька, а в тої вдови старенької та був собі сип удалець, молодий молодець…
Удова собі жила та й жила, до старості літ дожила, а неписьменності так і не ліквідувала.
— Куди вже нам? Хай молодші…
А хоч і неписьменна та вдова була, а любила, як чоловік їй вичитував було про вшестя, чи про Сарахвима Сарівського, чи про мироточиву голову чудотворную.
Підіпре було вона підборіддя долонею, схилиться й слухає…
Любила вдовиця написане послухати… От ударила революція… Помер старий…
Підріс син-удалець, молодий молодець, і став у сільській Раді за діловода…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 97. Приємного читання.