TextBook Їдеш по вулиці і ввесь час тільки й чутно:
— Я![25] Я! Я!
Говориш з кимнебудь. Сказав щось, а він вам:
— Я!
По телефону говорять, — тільки й чутно:
— Я! Я! Я!
Між собою балакають:
— Я! Я! Я!
Страшенно егоїстичний народ!
* * *Одного разу тільки й вийшло якраз навпаки з мовою. Треба було одержати в банку гроші. Пішли з Йосипом Йосиповичем удвох: він понімецькому може.
Балакали ото там з урядовцем, а потім між собою про всякі такі діла, цосвоєму вже говорили. Аж ось уже треба було брати гроші. Урядовець і питає чистою руською мовою:
— Вам какими деньгами, марками или доларами? Пасаж.
* * *І не тільки, треба вам сказати, з людьми бувають непорозуміння через те, що німці не хотять вивчити української мови.
Тварини — і ті вас не розуміють.
Гуси ходять на березі озера.
Я зрадів страшно, бо гуси ж такі, як і в нас, — так і геготять, і плавають так, як і наші, такі ж вони, як і в нас: є білі, є рябі, є глинясті.
Я до їх:
— Гусю! Гусю! Гусю! Ніякої уваги.
Я розсердився:
— Гиля, — як крикну, — подохли б ви йомуі А хоч би тобі що!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 302. Приємного читання.