За півгодини розібрали увесь сніг.
Бились. Одній господині одірвали шматок живота, трьох з проваленими головами забрала «швидка допомога», трьох дітей задавили…
* * *Я не знаю, невже в нас нема такої лабораторії, де б можна було виробляти хоч баранячі мізки спеціально для кооперованого населення.
Мізки ці слід видавати без ніякого обмеження, без книжок і навіть без черги.
ПЕРЕПЛУТАЛИ
Студента Одеського муздраміну виключено з інституту за те, що він попівський син.
Прізвище того студента — Півнів, а звуть його Олександр.
Учився Півнів у муздраміні, діставав стипендію, був в організації КНС, учився добре, поведінки був хорошої, виявив себе якнайкраще і з громадського боку (про це є свідчення і самого муздраміну, і Березніговатського КНС та сельбуду), і от раптом хтось із Березніговатки (село таке є на Одещині) написав до інституту, що Півнів — попів син.
І вже студент Півнів не студент, уже він два місяці не вчиться, а ходить і всім доводить, що його батько, селянин, колись керував церковним хором, і що його основна праця була — хліборобство, і що ніколи його батько не був не тільки попом, але й попадею. Про все це Півнів має документи, і ніхто на ті документи не хоче дивитися, а всі кажуть:
— Ні, ти, хлопче, попович!
Але основне те, що батько студента Півніва помер в 1 9 0 9 p., тоді саме, як студентові Півніву було 10 місяців.
З того часу його мати вдовує, є член КНС, має наділ землі, одну коров'ячку й живе в чужій хаті.
З того часу студент Півнів іпастухував, ібатракував, аж поки самотужки не дійшов до вищої школи.
А тепер студентові-незаможникові Півніву «шиють опіум для народу».
А все через те, що дехто в Березніговатці забув, що таке піп, а що таке мертвий регент, і перемішав одного з одним. Доводиться ще раз пояснити.
Піп — це є істота іноді з довгим волоссям, у рясі, з бородою, іноді голена і навіть у пІджаці. Але завжди — службовець культу і посередник між паствою своєю і якоюнебудь «бозею». В рясі в нього великі й глибокі кишені, спеціально для божої благодаті. Круг нього весь час ширяє дух святий. Оце є піп.
А мертвий регент, що помер 20 літ тому, — це є кілька людських кісток під землею, без ніякої благодаті. Ну, як можна було їх перемішати?!
Хай учиться Півнів, а Березніговатці й Одеському муздрамінові треба докладно вивчити різницю між попом і мертвим регентом, бо з них кури сміятимуться.
РОЗМОВА НА МЕЖНИКУ
Ходили ми по полю оце з Андрієм Федоровичем, з середняком.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 208. Приємного читання.