Сумний я вийшов з редакції.
Поки що я придумав ось що. Хай відділи народної освіти розішлють такого циркуляра:
до всіх шкіл Позаяк на вчительські корови почали нападати відьми, учителям належить, побачивши відьму, читати тричі: «Да воскреснет бог і розточаться вразі його».
Зав. ОНО (підпис) Секретар (підпис)
Про дальші заходи доведеться, очевидно, поговорити на Всеукраїнському учительськім з'їзді.
ХОЧ НЕМАЄ РИМИ, ТАК ЗАТЕ Є СМАК
«Жінці — дорогу».
Це — гасло. Воно лунає по цілому Союзу.
— Що це значить?
Це зовсім не значить, щоб узяти свою жінку за руку, вивести за ворота, пхнути її коліном і гаркнути:
— Туди тобі й дорога. Це значить зовсім інше.
Значить те гасло, що жінка повинна бути в сільраді, в ТВД, в кооперації і т. д., і т. д.
В селі Малі Виски так це гасло й зрозуміли: взяли та й вибрали двох жінок до правління кооперативу свого.
Ну, а як, знаєте, воно новина, то поки що (зразу ніби страшно, чи що) настановили їх на кандидатів у члени правління.
Добре. Хай буде так.
Незабаром голова правління попрохав, щоб його звільнили з посади' з якихось там причин. Ну?!
Ну, а далі розкажуть вам вірші, що їх прислано до нас із села Малі Виски.
Ось що кажуть ті вірші:
Я тут хочу дуже, брате, Одну справу розказати Про жіноктаки отих, Що вони, як бач, на сміх. Скрізь по них ніби в турботі Всяк говорить — так, так, Щоб була жінка в роботі В государствених ділах.
Так ото для того, «щоб жінка була в роботі, в государствених ділах», вибрали маловискнянці дві жінки до кооперативу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 184. Приємного читання.