— Може, сорт не такий?
— Ні, найкращий!
— Гм! Подивимось!
Подизились — сорт справді найкращий.
— Гм! Не забудьте ж, Катерино Петровно, звіт до бухгалтерії… Скільки ви там на поїздку витратили. Гостиниці там, візники, носії, обіди, залізниця.
— Та дрібниця… Тільки за квитки залізничні та за підводи, що крам везли… Зупинялася в знайомих, їздила трамваєм, а більше пішки. Сьогодні напишу…
— Гм… (Це — один член правління).
— Гм… (Це — другий член правління).
— Гм… (Це — третій член правління).
— Гм… Гм… (Це — бухгалтер).
А помічник бухгалтера, так той просто запротестував:
— Це проти інструкції!.. На видатки для поїздки має бути, за інструкцією, такий відсоток… А тут ніякого відсотку нема… Незаконно… Такого звіту й затвердити, помоєму, не можна… Треба до центру, як центр…
Інцидент!
Неприємно Катерині Петровні, що через неї бухгалтерія шкереберть іде.
Але нічого, працює. Зайшла на склад.
— Скільки у вас цукру? — питає в завідателя.
— Шістсот пудів.
— А не можна переважити?
— Можна. Переважили.
— Скільки?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 105. Приємного читання.