А в морі синьому, в морі Понтійському Діва купалася, перекидалася… З волоссям шовковим, з голосомфлейтою, з шиєюлебедем і з… взагалі… Сміх — колокольцями, плеск — мов весельцями…
Діва в морі. Чернець в горах.
Діва — життя. Чернець — смерть.
І вийшов одного разу чернець суворий до моря… Вийшов чернець поглядом святим на море позирнути, господа бога й творця вславословити…
А в морі синьому, в морі Хвалинському Діва купалася, перекидала ся…
…Ну, — ви ж розумієте! — не видержав чернець суворий. Чернець духу кріпкого, духу, мов скеля, непохитного, побожності непорушної, волі крицевої…
І заіржав першероном чернець суворий, і дременув чернець суворий, задравши мантію, просто на Діву…
А Діва в море, а чернець за нею… А бог з неба:
— Ататата! — говорить. — Куди ж ото ти подавсь, старче божий?!
І настоптав з переляку чернець Діві на волосся шовкове і… закам'янів…
І стріпонулась Діва прекрасна постаттю гнучкою, і випросталась, дивну голову закинувши, і… закам'яніла…
І стоять тепер біля Сімеїза кримського дві скелі в морі — «Діва» й «Монах».
І обмивають їх хвилі смарагдові, лоскоче їх вітер, вкривають їх тумани…
А по шовковому Дівиному волоссю ходять на прекрасну «Діву» люди грішні і милуються морем, горами, краєвидами.
І на чолі Дівиному білому пишуть: «Мура й Шура іздєсь билі й цілувалися»… Або:
«Коля Рябошапка з Харкова».
І не чує того Діва, білі груди у широке море виставивши…
А «Монах» позад Діви стоїть, соромно голову спустивши, святі руки па грішному череві перехрестивши…
…А море плеще, море шепче, море рокоче, море реве…
* * *Мораль?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 1. Усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 » автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вишневі усмішки кримські“ на сторінці 48. Приємного читання.