Розділ «Усмішки київські»

Кримський вал поділяє її на дві половини, з'єднані висячим містком: на Головний плацдарм і на Чужоземний відділ. Сто п'ятнадцять павільйонів має виставка!

Стиль?!

А який «стиль» має СРСР? Такий «стиль» має й виставка! «Союзний стиль»… Вологодська хата… Московська хата… Українська хата… Кубанська хата… Український павільйон…

Грузинський павільйон… Середньоазійський павільйон… Татарське зодчество…

Стиль Бахчисарайського ханського палацу… Киргизький пам'ятник… Двір чувашинаселянина… Туркменська юрта… Киргизька юрта… Кримська сакля… Кавказька сакля… І башти… І чотирикультники, і шестикультники… Павільйонивелетні, що в небо впираються, й остяцьке шатро, куди треба рачки пролазити… Оце й «стиль»! Все тут є! Усього знайдете!

Привезено навіть з Калузької губернії й «курну ізбу»…

Ще й по таких «палацах» живуть у Росії…

І то, кажуть, як забирали в хазяїна його «палац», так іще й протестував…

Йому нову добру хату, замість отого чеперадла, збудували, так і не хотів…

— Моя, мовляв, краща!

А вже на окорока закурився…

Коли входите на виставку з головного входу (Кримський вал), перед вами величезна арка з радянським гербом і великим червоним виставочним стягом…

А за нею праворуч бачите дивний якийсь портрет В. І. Леніна…

Мов живий на нім Ілліч. І якісь напрочуд рельєфні, дивні тони.

І що ж ви гадаєте?

З квітів, з живих квітів той портрет! Робота художникасадівника Бежані… Ну, до найменшої деталі, до найніжнішого тону схоплено… здаля, кажу ж, ніколи не догадаєтесь, що то не олійними фарбами мальовано… І мальовано прекрасним художником.

А на другім боці так само з квітів цитата з Ленінової промови на XI з'їзді:

«Наша мета — довести селянинові, що ми починаємо з того, що йому зрозуміле, знайоме й тепер оце приступне, невважаючи на всі його злидні, довести, що ми йому вміємо допомогти…»

Виставка — це те, що, «невважаючи на всі злидні, приступне»…

Навіть не так. Виставка — це те, що… злиднів у нас нема…