Розділ «Книга п'ята і остання геройських походів да ходів доброго Пантаґрюеля»

Я тринькну чарочку як треба.

Вона не спить, го-го, га-га,

Невдовзі зробиться туга,

Хай непорадна й невеличка,

Зате на рість багата тичка.

Я вірю, що кінець кінцем

Удома стану я вітцем,

Що шлюб візьму я неодмінно,

Що трапиться мені дружина,

З якою я навперебій

Вступатиму в любовний бій.

Провиджу я, що до упаду

Зрошатиму мою розсаду,

Знов поратиму нивку ту ж,

Бо буду я взірцевий муж.

Гукатиму всякчас над нею:

Хвала тобі, о Гіменею!

Вітайте ж наших молодят!

Я ладен, брате Жане, дать

Присягу всім, хто побажає,