Розділ «Книга третя геройських походів да ходів доброго Пантаґрюеля Зладив метр Франсуа Рабле, доктор медицини. Переглянута і виправлена автором за вимогами допотопної цензури. Автор дуже просить ласкавих читальників до сімдесят восьмої книги сміятися тільки в кулак»

убоїще печатне, убоїще можеське, убоїще лепетливе,

убоїще мурмотливе, убоїще перунне, убоїще молотливе,

убоїще пишне, убоїще вишнє, убоїще пахтюче,

убоїще дзвінке, убоїще лунке, убоїще ярливе,

убоїще дмухливе, убоїще хропливе, убоїще скріпне,

убоїще гульливе, убоїще грабливе, убоїще жартливе,

убоїще шпорне, убоїще каблучне, убоїще незручне,

убоїще недоносок, убоїще вишкребок, убоїще вибрудок,

убоїще вимазане, убоїще порхавок, убоїще кульбіт,

убоїще куля, убоїще дуля, брате Жане, друже мій, я тебе шаную, як нікого, а тому приощадив тебе на десерт. Скажи мені, як ти гадаєш: женитися мені чи не женитися?

Брат Жан, уже в веселому гуморі, відповів йому:

— Женись, трясця твоїй матері, женись, та дивись, потім не журись. Коротше, ти тут ханьки не мни. Ниньки ж увечері щоб і викликали вас молодих. На Бога, чого ти моняєшся? Хіба ти не знаєш, що кінець світу не за горами? Сьогодні ми стали на два трабюти[289] і півтуази до нього ближче, ніж були позавчора. Антихрист, як я вже чув, народився. Щоправда, він лише дряпає мамку і няньок і поки не вивалює своїх скарбів, бо ще малий. Crescite, nos qui vivimus, multiplicamini[290] (так написано у Требнику), адже лантух зерна коштує у нас три патаки[291], а барильце вина — шість бланків. Ти що, і на Страшний суд, dum venerit judicare[292], хочеш явитися повнояєчним?

— У тебе (сказав Панурґ) розум ясний і погідний, брате Жане, цілосвітнє убоїще, і мовиш ти до пуття. Саме про це, пливучи через Геллеспонт з Азії до Европи, у Сест, до своєї любаски Геро, благав Нептуна і всіх богів морських Леандр Абидоський:

Як досі був я з вами заодно,

То і тепер я не піду на дно.

Дуже йому вже не хотілося гинути повнояєчним.

І ось моя постанова: віднині у всьому моєму Сальмі кожному смертникові перед стратою дозволятиметься день-два пожирувати досхочу, аби в сім'янику він не мав чим зобразити літеру ігрек. Така многоцінна річ не повинна марнуватися! Може, він когось ще сплодить. Так він помре спокійно, лишивши жити за себе другого.

Розділ XXVII

Як весело наставляв Панурґа брат Жан

— Святим Раґоме свідчуся (сказав брат Жан), я, друже мій щирий, не нараю тобі нічого такого, чого б бувши тобою сам не зробив. Тільки зваж і пильнуй, щоб ти як пужив, то пужив рівно і невтомно. А пристанеш, тоді, побідахо, тобі каюк. Станеться тобі те саме, що мамкам: відлучать дитину, і молока катма. Якщо мантула твоя вакуватиме, вона теж утратить молочко і тільки сечу ганятиме. Яйця теж у тебе марно в калитці теліпатимуться.