TextBook Що серце в неї у руці… десь-інде…
У грудях — ні, нема.
XLVI
У сутінках поранила таємно
Мене цілунком — зради був то знак.
Мою руками шию охопила,
А ззаду в серце увійшов тесак.
Чому ж вона — усміхнена, щаслива —
Продовжує прогулянку свою?
Тому що не струмує кров із рани…
Бо я, вже мертвий, на ногах стою!
XLVII
У прірвах неба і землі бездонних
Був я, і ті глибини
Побачив до кінця на власні очі
Та розумом неспинним.
Коли ж дістався до безодні серця
І зазирнув видюще,
Злякалися мої душа та очі:
Така була глибока і чорнюща!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Рими» автора Беккер Ґуставо-Адольфо на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Рими“ на сторінці 44. Приємного читання.