Рими
Щоб випити подих твій?
XXIX
Ждав я, що на колінах
Книжку розгорне;
Моєї щоки торкнулись
Кучері чорні;
Ми літер не помічали,
Мабуть, обоє;
І я, і вона сиділи
У супокої;
Скільки те все тривало?
Напевне, довго.
Я пам’ятаю: чувся
Хіба що подих,
Коли зривався хутко
З губи сухої.
Згадую: ми повернулись
Раптом водночас,
Стрілися наші губи
І наші очі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Рими» автора Беккер Ґуставо-Адольфо на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Рими“ на сторінці 32. Приємного читання.