Розділ «Зі збірки «Творець» (1960)»

Погас огонь, лишилася зола,

подібна так до мрій і забуття.

Пісковий годинник

Його мірилом слід зробити тінь,

колоною в спекотний день відбиту,

або ріку — немарно Геракліту

відкрила безум наш її глибінь.

Так, тільки долі й часові, мабуть,

вони подібні — тінь нечутна денна

й ріки стрімкої течія шалена,

що прокладає безупинну путь.

Та іншу час речовину зустрів —

важку і разом з тим м'яку — в пустині;

вона немов на те й дана людині,

щоб нею виміряти час мерців.

Так і з'явивсь тому вже безліч літ —

ховають стародруки його чари —

прибор, який похмурі антиквари

забрали в свій хмурний химерний світ.

Непевні передвістя, меч один,