Розділ «Зі збірки «Незбагненна троянда»(1975)»

Кінь падає, і зброя не вціліла,

та — хай там що — а це буденна річ.

Впав рицар, не здолавши перешкоди,

і добре бачив це сусідський син,

проте не взнає він кінця пригоди,

бо вирушить до Індій скоро він,

і сном посеред дикої природи

йому здадуться вершник той і млин.

Біла олениця

З яких англійських давнішніх лугів

чи з перської гравюри, чи, можливо,

з минулого прийшла вона, щоб диво

збулось, і нею я сьогодні снив?

Луг перетнула і, неначе враз

у золоті вечірнього світила

розтанула ця олениця біла,

вся — забуття і пам'ять водночас.

Ті числа, що підвладний їм цей світ,

дали тебе для сну, не в володіння;

можливо, знов тебе в мить сновидіння