Щойно вони розпочали урок, як почулося знайоме порипування дерева. Як і напередодні, хіба що трохи виразніше. Цього разу рипіння долинало з сусідньої кімнати.
Ругероні зазначив:
— Нізащо б не подумав, що це пацюк. Певно, чималий.
— Величезний.
— Ви його бачили?
— Ні, не бачив.
— Звідки ж тоді знаєте?
— Інші бачили.
— І наплели, нібито він величезний. Звісно, збрехали.
— Не збрехали.
— Ви певні?
Ругероні підвівся й рушив до сусідньої кімнати.
— Що ви надумали? — поцікавився Мелвіл.
— Відчинити двері, якщо ваша ласка. І покласти край сумнівам. Простіше простого.
— Не збрехали, бо нічого не розповіли.
— Он як! І чому ж? — Ругероні рішуче взявся за клямку.
— Бо їх самих більше не бачили. Вони зникли. Перестали існувати. Розумієте?
— Нібито розумію…
Ругероні відпустив клямку й завмер, не зводячи здивованих очей з учителя. А той незлобиво подумав: «Та він і сам схожий на пацюка. Як я цього не помітив досі? Вкритий ластовинням писок охайненького, руденького пацюка. А ще ці випнуті зуби». Проте вголос запитав:
— Бачите на обрії дим? — Він узяв Ругероні за руку, підвів до вікна й показав на море. — А онде й пароплав, бачите? Спонукає помріяти про втечу. Вкрай необхідна кожному мрія.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фантастика Всесвіту. Випуск 2 » автора Електронна книга на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Адольфо Біой Касарес“ на сторінці 10. Приємного читання.