TextBook Шестимісний літачок «Лір» віз тільки Торна та Дженнінгса. Він летів крізь ніч до Рима, і в його маленькому салоні панувала напружена тиша. Дженнінгс порозкладав навколо себе книжки й примушував Торна згадувати все, що казав йому Тассоне.
— Та не можу я більше, — змучено промовив Торн. — Усе воно наче в тумані.
— Почніть спочатку. Розкажіть мені все, що йам’ятаєте.
Торн повторив свою розповідь про першу зустріч зі священиком, про те, як Тассоне почав його переслідувати й нарешті домігся побачення в парку, де став проказувати якісь вірші.
— Щось там про пучину… — мимрив він, силкуючись пригадати, — про якусь битву… про Рим…
— Треба пригадати точніше.
— Я був тоді дуже збуджений. Думав, що він несповна розуму… Власне, й не слухав його.
— Але ж ви все чули. Отже, можете й пригадати. Ну ж бо!
— Не можу!
— Спробуйте ще!
На Торновому обличчі застиг розпач. Він заплющив очі й силував себе пригадати те, що вперто не пригадувалось.
— Пам’ятаю ще… він умовляв мене повірити в Христа… «Причастіться крові Христової» — саме так він сказав. «Причастіться крові Христової»…
— Навіщо?
— Щоб здолати сатанинське поріддя. Так він сказав: «Причастіться крові Христової, бо тільки тоді ви зможете здолати сатанинське поріддя».
— А ще що казав? — не вгавав Дженнінгс.
— Про якогось старого… атож, про старого…
— Що то за старий?
— Він сказав, що я мушу зустрітися з одним старим…
— Ну, ну!
— Та ні, забув!..
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фантастика Всесвіту. Випуск 2 » автора Електронна книга на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Девід Селтцер ЗНАМЕННЯ Роман“ на сторінці 79. Приємного читання.