— З одного боку, це добре, що ви не є особою, як вони кажуть, кавказької національности. А з другого…
— Другого боку немає,— сказав я.
— Є. Вчора ви самі могли пересвідчитися. Там, у горах… Одна річ зробити те, про що було домовлено раніше, і зовсім інша — стромляти голову шайтанові в зуби. Ви хочете спокусити долю?
— Це моя професія. Я поїду туди, навіть якщо ви мені забороните.
Він повернувся до мене обличчям.
— Тут справа така: або ви, або хтось. І мені треба знати напевно. Ваша перевага в тому, що в її закордонному паспорті стоїть французька віза. Але, як ви самі розумієте, все ще можна змінити.
Він вийшов до сусідньої кімнати і повернувся з іще одним паспортом, який також подав мені.
Я розгорнув палітурки. На мене дивилося знайоме обличчя, яке я давно вже носив у собі.
— Вона тут також особа не кавказької національности,— сказав я.— І зовсім не Хеда.
— А вона не дуже й схожа на чеченку. Мати ж у неї… Тобто батько…
Він простяг руку, щоб забрати паспорт, але я сказав:
— Ні, він мій, бо тут наша віза. А якщо ви захочете все переграти, то вам все одно знадобиться інший. То як мені краще вилетіти?
— Це не проблема. Можна із Нальчика, можна із Слєпцовська. Але ви мусите тримати контакт із нами. І там також. Я вам запишу телефони.
— Я їх запам’ятаю.
Він недовірливо схилив набік голову.
— Там довгі номери мобільників, чужі для вас імена…
— Це моє хобі,— сказав я.— Довгі номери і чужі імена.
— Непередбачувані витрати ми, звичайно, візьмемо на себе. І ще одне велике прохання. Потрібна абсолютно чиста робота. Без трупів, без крови… Ви мене розумієте?
— Ще б пак.
Ну хто його тут міг зрозуміти краще за мене?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Елементал» автора Шкляр Василь на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина перша“ на сторінці 37. Приємного читання.