— Ні, він мій, бо тут наша віза. А якщо ви захочете все переграти, то вам все одно знадобиться інший. То як мені краще вилетіти?
— Це не проблема. Можна із Нальчика, можна із Слєпцовська. Але ви мусите тримати контакт із нами. І там також. Я вам запишу телефони.
— Я їх запам’ятаю.
Він недовірливо схилив набік голову.
— Там довгі номери мобільників, чужі для вас імена…
— Це моє хобі,— сказав я.— Довгі номери і чужі імена.
— Непередбачувані витрати ми, звичайно, візьмемо на себе. І ще одне велике прохання. Потрібна абсолютно чиста робота. Без трупів, без крови… Ви мене розумієте?
— Ще б пак.
Ну хто його тут міг зрозуміти краще за мене?
— Дозвольте вам зробити скромний подарунок, пане Русланбек.
Я шурхнув рукою у праву кишеню, потім простягнув йому за східним звичаєм обидві долоні, складені одна до одної. А коли їх розтулив, у його руці опинився мій «Сміт і Вессон».
— Що це?
— Сувенір,— сказав я і майже по-панібратському йому підморгнув.
Частина друга
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Елементал» автора Шкляр Василь на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина перша“ на сторінці 37. Приємного читання.