Розділ п’ятий, У ЯКОМУ З’ЯВЛЯЄТЬСЯ ПІДОЗРЮВАНИЙ

Ми розбіглися по нашому мурашнику. Я нічого в нього не спитала про фірму фрау Кройц, я нічого не сказала про Оленку, але ж яким чином його джип опинився в гаражі, що належить квітярні? Що, своєю чергою, прямцем веде — здається — до Оленчиного зникнення…

Субота видалася нудною й сірою. За вікном бризкав дощик. Хмари нависли над містом і притисли до землі весняне тепло, і там, де в землю вдаряли краплі, здавалося, з неї білими клубами підіймалася пара.

Задзвонив телефон.

— Привіт, — почувся голос Оленчиного нареченого. — Слухай, маю ще одну нездалу ідею…

— Ну?

— Ти не хочеш навідатись у квітярню фрау Кройц?

— У дощ?

— Наскільки я знаю, — мовив Матвій із притиском, — машина дощу не пропускає.

— Моя машина поїхала на дачу. Чи в тебе є інша на оці?

— Чекай на мене. Скоро буду.

Скоро розтяглося на годину: Матвій заїхав по мене одразу по обіді. Я накинула куртку, щоб випадково не змокнути, хоча тепло було майже по-літньому.

— Машина чия? — спитала я, розглядаючи новенький «Опель».

— Брата мого машина. Він просив, щоб ми нічого не поламали…

Я засовалась у кріслі.

— Ой, кришечка від «бардачка» відвалюється!

Матвій зиркнув на мене спідлоба. «Кришечка», а насправді вигнуті дверцята з заокругленими кутами, що чітко повторювали вишукані лінії салону, не тільки не відвалювалася — навіть шва довкола майже видно не було.

— Слухай, у суботу ж усі крамниці працюють, правда? — з невеликим запізненням поцікавився мій водій.

— Будемо сподіватися.

Квітярня і справді працювала. Вона затишно собі розташувалася в одному з відділів колишнього гастроному неподалік од Видавництва. Біля входу нас зустрів смаглявий охоронець із золотою фіксою в роті, а за прилавком стояла молодесенька дівчина, мабуть, тільки зі школи. Коли вона заговорила, я на мить заплющила очі. Голос Сирени. Якщо Матвій вирішить тут замешкати, я не здивуюся.

Прискіпливо роздивившись усі кактуси й перевіривши, що всі вони або вже цвітуть, або от-от готові розтулити свої пухнасті ніжні дзвоники, я недвозначно глянула на Матвія. Говорити мав він.