Розділ «ГУМ-ГАМ»

— Знаєте, хто ви? Знаєте… У людини лихо, а ви…

— Лихо? В якої це людини лихо?

— Я сказав би, та хіба ви зрозумієте! — Максим махнув рукою. — Ви краще відповідайте: будете гратися з Гум-гамом?

— Ми йдемо на риболовлю, — зітхнув Мишко.

— Домовилися, — зітхнув услід за братом Сергій.

— Ви… — Максим аж задихнувся. — Ви… зрадники… Ось ви хто! Віддавайте місяцит!

Ще дві плитки було повернуто Максимові.

— А ти? — запитав Максим Альошу Попова.

Винахідник із сімнадцятої квартири дістав місяцит, надкусив і поволі промовив:

— Р-раз!

У нього за спиною повис мереживний гамак. Альоша ліг у гамак, уп’явся очима в небо.

— Я думатиму, — мовив він, наморщивши лоба.

— Може, й ти не хочеш гратися? — наступав Максим на рожевощокого Льоню.

Льоня відступав, знизував плечима.

— Не знаю, щось не хочеться…

— Викладай місяцит!

— І не подумаю…

— А я кажу: давай!

За якусь мить приятелі лупцювали один одного, і гурт довкола них пожвавішав.

— Чесний бій, без місяциту! — кричали глядачі. — Мишко, сюди!