Розділ «Частина друга «ЗІЛЛЕ» ГРАЄ…»

Зілов посміхнувся:

— Вовк вовком, але й мисливці не діти. — Він довго мовчки дивився у вікно машини і потім спитав: — А вас повідомлять, якщо його схопили?

— Ми б про це вже знали. Ні, ні, я певен, що сьогодні він з'явиться.

Зілов ніби заціпенів. Аксьонов з тривогою стежив за ним. Про що він зараз думає? Він же чудово розуміє, що ні він, ні Гурєєв, якщо навіть тому стане відомо, що Зілов діє не з власної волі, нічого зробити не зможуть. Неможлива навіть звичайна втеча. Зробити вони можуть лише одне: якщо Гурєєв везе з собою новий шифр радіозв'язку або якийсь перевірний пароль, він може його утаїти. Але й це не означатиме негайного припинення гри: в «Сатурні» можуть подумати, що Гурєєв не дійшов і тому точка «Зілле» працює старим шифром і не знає перевірного пароля.

Аксьонов поглянув на годинник, і цей його жест наче розбудив Зілова.

— Скільки лишилось? — швидко спитав він, і Аксьонов у його темних очах побачив рішучість.

— Сорок хвилин.

— Як повільно минає час! Ну, а якщо він все ж таки не з'явиться, нашому чеканню кінець?

— А чого ж іще ждати? Адже і йому умова про п'ять днів, відома.

— Горе йому буде, якщо його щось затримало в дорозі і він до Москви дістанеться тільки завтра, — не без зловтіхи сказав Зілов.

— Нічого. Піде назад.

— Це не прогулянка по паркові,— посміхнувся Зілов. — Чого у цієї людини на двох, то це впертості і злості. Я зараз пригадав, як він одного разу знущався з мене, навчаючи наполегливості. Називав мене… — Зілов зупинився, ніби в останню мить не наважуючись сказати, але потім, скрививши обличчя в недобрій посмішці, промовив: — Шмаркатим романтиком. І як приклад справжньої волі розповів про себе, як він одного разу майже дві доби просидів по горло в болоті і завдяки цьому врятувався.

— Ну, тепер, якщо він з'явиться, пісенька його проспівана, — сказав Аксьонов, ще раз даючи Зілову зрозуміти, що і він, і Гурєєв безсилі будь-що зробити.

Зілов промовчав.

Вони вийшли з воріт на вулицю і попрямували до вокзальної площі. Зілов ішов попереду. Кроків через двадцять за ним з байдужим виглядом крокував Аксьонов. Він знав, що з моменту виходу їх на вулицю за Зіловим невідривно стежить не одна пара уважних очей. Біля входу в Ярославський вокзал Аксьонов побачив Чувихіна і, підійшовши до нього, як до незнайомого, спитав, чи немає в нього сірників. Подаючи йому коробку сірників, Чувихін тихо сказав:

— Він уже чверть години крутиться біля метро.

Так, Гурєєв уже двічі пройшов повз те місце, де має відбутися його зустріч з Зіловим. Видивлявся, чи немає чогось підозрілого, чи не готують йому тут пастки. Вдруге він повз місце зустрічі пройшов о дев'ятнадцятій годині без трьох хвилин. Спостерігачі відзначили цікаву ситуацію. Була хвилина, коли Гурєєв ішов назустріч Зілову й вони могли зустрітись. Але буквально за десять кроків Гурєєв раптом повернув назад, і вони пішли один за одним.

Гурєєв тоді, йдучи назустріч Зілову, побачив його і, круто повернувшись, піймав себе на думці, що йому в обличчі Зілова, який крокував назустріч, щось не сподобалось. І одразу ж розібрався: йому не сподобався спокій Зілова. Коли у нього самого нерви були напружені до краю, йому не припала до душі спокійна фізіономія шмаркатого романтика. Чого б це?..

Швидко, але встигаючи все побачити, він знову пройшов повз станцію метро і зробив дуже хитрий маневр. Саме в цей час Ленінградський вокзал виплеснув на площу густий потік прибулих до Москви пасажирів. Гурєєв врізався в потік і проштовхався до стоянки автомашин. Тут він вмить домовився з шофером-ліваком, сів у його зелену емку і помчав у невідомому напрямку. Це бачив спостерігач, що стояв на трамвайній зупинці напроти вокзалу, Весенін, який підключився до операції всього лиш чверть години тому. Він заметушився, не знаючи, що робити. Оперативні машини були неблизько. Поки він до них добіжить, Гурєєва і сліду не лишиться. Зелена емка вже промчала під залізничним мостом і звернула ліворуч.

На його щастя, біля вокзалу зупинилась легкова машина, з якої вийшов генерал. Весенін підбіг до генерала, пред'явив йому своє посвідчення і попросив надати йому машину.