Розділ «Частина перша НАЗУСТРІЧ ВОРОГОВІ»

Вони обійшли состав і почали переходити через колію. Перед ними виросла постать вартового.

— Стій, хто йде? — перелякано крикнув по-німецьки солдат.

— Знову тієї ж! — промовив один із поліцаїв і, показуючи на Рудіна, почав кричати солдатові так, ніби той був глухий: — Ось його… в табір… партизан… у табір.

Солдат вирячився то на Рудіна, то на поліцаїв. Видно, пін зрозумів лише одно слово — «партизан» і тепер не знав, що йому робити.

— Виклич кого-небудь з начальства, — спокійно сказав йому Рудін по-німецьки.

— Зараз. А ти подивись за ними, — також по-німецьки сказав солдат Рудіну і, відбігши на кілька кроків, засвистів у свисток. До нього підбіг другий солдат, вони про щось перемовились, і той, другий, побіг з насипу вниз, а перший вернувся.

— Зараз прийде офіцер, — сказав він Рудіну, видно не розуміючи, хто ж із цих трьох партизан.

Рудін бачив перед собою величезну рівнину, обгороджену високим парканом із колючого дроту. Там шикувалася нескінченна сіра колона. Час від часу прожектори а сторожових вишок обдавали колони, що ворушилися, неправим світлом і вмить гасли. Гавкали собаки. Щось незрозуміле кричав високий голос, підсилений радіодинаміком. Та ось колона хитнулась і рушила вздовж паркана. Прожектори вже не гасли, і їх проміння рухалося вслід за колоною. Тепер Рудін ясно зрозумів, що це колона полонених і що її ведуть до поїзда.

Він не помилився. Коли колона через ворота вийшла и табору, її розвернули вздовж поїзда і після цього зупинили. Почулися слова команди, і колона стала розділятися на частини. Потім полонені пішли до поїзда, кожна група — до свого вагона.

В цей час на насип вибіг захеканий німець з нашивками капрала.

— Що тут таке? — спитав він у вартового.

— Привели до табору якогось партизана, — відповів вартовий і показав на поліцаїв.

Капрал швидко підійшов до них. Поліцаї підштовхнули Рудіна в спину.

— Поясни йому.

Рудін сказав капралові; що він полонений партизан і що його прислали в цей табір.

— Що за нісенітницю ви говорите? — важко дихаючи, вигукнув капрал. — Не могли вас сюди прислати. Цей табір ліквідований. Де документи?

Рудін запитав у поліцаїв, чи є в них які-небудь документи.

Один з них вихопив з-за пазухи конверт і віддав капралові. Той витяг із кишені ліхтарик і, присвічуючи ним, прочитав вийнятий з конверта папір.

— Чортовиння якесь, — пробурчав він, ховаючи папір у кишеню. — Стійте тут, я зараз довідаюсь.

Капрал побіг вздовж поїзда.