TextBook — Де базується твій загін?
— Ліговинське болото.
— Ти кажеш неправду — ці болота непрохідні.
— Ні, кажу правду, в болоті є острів, і до нього ведуть безпечні стежки.
Офіцер помовчав.
— Припустімо… Прізвище?
— Крамер. Михайло Євгенович Крамер.
— Єврей?
— Німець.
— Як це німець?
— Дуже просто, я народився і виріс у республіці німців Поволжя.
— Не знаю такої республіки.
— Тимчасом вона є. Вірніше — була.
— Скільки ваших наступало на Нікольське?
— Чоловік сорок.
— Чому відступили?
— Я не командир, не знаю. Мені відомо тільки те, що говорив наш командир перед боєм. Він оказав, що, за даними розвідки, в Нікольському майже дві роти.
— Який у тебе партизанський пост?
— Ніякого. Рядовий боєць, перекладач при командирі. Мене мобілізували в партизани як знавця мови.
— Що означає мобілізували? Хіба ти не тутешній?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «"Сатурна" майже не видно» автора Ардаматскій Василь на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина перша НАЗУСТРІЧ ВОРОГОВІ“ на сторінці 39. Приємного читання.