Розділ «КАЮТА № 286»

У скронях Кашбарна застукотіло, губи міцно стислися. Спина ворога не далі як за три метри від дула пістолета… Чудова ціль!

У цю мить пролунав страшенний гуркіт. Він ішов або з машинного відділу, або з трюму, де під натиском води, мабуть, упали важкі перебірки. Здригнувся весь корабель. Захиталась і задзвеніла кришталева люстра. Посипалась із стелі штукатурка, і зигзагом, наче блискавка, по перебірці зверху вниз пробігла тріщина.

Одночасно палуба накренилась так, що інспектор Томпсон втратив рівновагу і впав. Він почув позад себе тріск і скрегіт. В ту ж мить пролунав несамовитий крик, а слідом — удар, мов грім. Томпсон схопився. Те, що інспектор побачив, було таким страшним, що він мимоволі заплющив очі.

Коли судно раптово накренилось, важкий рояль зірвався з місця, звалився зі сцени і, наче по льоду швидко посунувся по дзеркальному, гладенькому паркету. Перш ніж Кашбарн встиг отямитися, він був розчавлений.

Очі його вискочили з орбіт і втупилися в простір. З рота хлинув широкий струмінь темної крові. Пальці судорожно стислись. Потім голова відкинулась набік. Кашбарн був мертвий.