Розділ «Книга друга»

— Тебе — так.

— А насправді скількох?

— Ні одної.

— А з багатьма... як це кажуть?.. ну, сходився.

— Ні з одною.

— Ти кажеш неправду.

— Еге.

— Ну гаразд, нехай так. Ніколи не кажи мені правди. Я не хочу знати. А вони були гарненькі?

— Я ніколи не знався з жодною.

— Так, правильно. А дуже звабні?

— Сном-духом не відаю.

— Ти тільки мій. Це правда, і ти ніколи не належав іншим. А якщо й належав, мені однаково. Я їх не боюся. Тільки не розповідай мені про них. А як сходяться — коли жінка каже, скільки це коштує?

— Не знаю.

— Ну звісно, що ні. А вона каже, що кохає його? Про це мені скажи. Я хочу знати.

— Так. Коли він цього хоче.

— А він каже, що кохає її? Про це теж скажи. Мені важливо знати.

— Каже, коли хоче.

— Але ти ніколи не казав? Правда?

— Не казав.

— Справді ні? Скажи мені правду.