— Так. Думаю, що не схиблю, оцінивши її на два мільйони…
— Франків?! — вихопився Консель.
— Еге ж! — сказав я. — Два мільйони франків! А капітанові Немо, щоб здобути отакий скарб, досить було тільки нахилитися.
— Оце так штука! — вигукнув Нед Ленд. — А раптом узавтра й нам трапиться така сама!
— Еге ж! Дідька лисого, — мовив Консель.
— А чому б ні?
— А що нам робити з мільйонами на борту «Наутілуса»?
— Та на борту — нічого, а деінде? — сказав Нед Ленд.
— Гм! Деінде! — хитнув головою Консель.
— А воно правда, — втрутився я. — Нед Ленд має рацію. І якщо ми колись привеземо до Європи чи Америки перлину вартістю на кілька мільйонів, вона надасть більшої переконливості, а водночас і ціни розповідям про наші митарства.
— Звісно! — мовив канадець.
— Невже ж, — озвався допитливий Консель, — ловитва перлів — таке небезпечне діло?
— Та ні! — жваво відповів я. — А надто, коли вжити заходів обережності!
— А яка небезпека може бути в цім реместві? — запитався Нед Ленд. — Хіба що ковтнеш морської води.
— Ваша правда, Неде. До речі,— спитав я, впадаючи в безтурботний тон капітана Немо, — ви не боїтеся акул?
— Я?! — здивувався канадець. — Гарпунер мало не з пелюшок? Чхати мені на них!
— Йдеться не про те, — сказав я, — щоб упіймати акулу на гак, витягти її на палубу, відрубати сокирою голову, розпанахати черево, вирвати серце й шпурнути його в море!
— Виходить, мова йде про…
— Атож, саме так!
— У воді?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «20 000 льє під водою» автора Жюль Верн на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга“ на сторінці 8. Приємного читання.