— РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ П'ЯТИЙ — Яйце та око

— ...і коли я проходив повз свій кабінет, то побачив, що там горять смолоскипи, а дверцята шафки прочинені! Хтось у ній порпався!

— Але ж Півз не міг...

— Я знаю, Філч, що він не міг! — гаркнув Снейп. — Я наклав на свій кабінет закляття, яке не міг зламати жоден чарівник! — Снейп глянув угору, просто крізь Гаррі, а потім подивився на коридор унизу. — Філч, підете зі мною й допоможете знайти непроханого гостя.

— Я... так, пане професоре... але...

Філч із тугою поглянув на сходи, теж крізь Гаррі, і той побачив, як не хочеться сторожеві відмовлятися від шансу загнати Півза в кут. Іди, тихо благав його Гаррі, іди зі Снейпом... Місіс Норіс виглядала з-за Філчевих ніг. У Гаррі склалося враження, що вона чує його запах. Навіщо він наливав у ванну так багато запашної піни?

— Пане професоре, — жалібно заскиглив Філч, — цього разу директор повинен мене вислухати. Півз обікрав учня — це мій шанс раз і назавжди викинути його з замку...

— Філч, мені до лампочки, що там учворив якийсь там нещасний полтерґейст. У моєму кабінеті...

Цок. Цок. Цок.

Снейп різко замовк. Вони з Філчем дивилися вниз. Крізь вузький проміжок між їхніми головами Гаррі побачив, що то шкутильгає Дикозор Муді. Муді був у старій дорожній мантії, накинутій поверх нічної сорочки, і, як завжди, спирався на палицю.

— У вас тут що, танці в піжамах? — прогарчав він.

— Ми з професором Снейпом почули якийсь шум, — не змовчав Філч. — Полтерґейст Півз, як завжди, кидався різними предметами... А потім професор Снейп помітив, що хтось вдерся в його кабі...

— Заткнися! — зашипів Снейп на Філча.

Муді ступив крок до сходів. Гаррі побачив, як його магічне око оглянуло Снейпа, а тоді, без жодного сумніву, зупинилося на Гаррі.

Серце в нього закалатало з неймовірною силою. Муді бачив навіть крізь плащ-невидимку... Лише він один бачив усю дивину цієї сцени. Снейп у нічній сорочці, Філч, що міцно тримав золоте яйце, і Гаррі, що застряг у сходинці позад них. Кривий рот Муді роззявився з подиву.

Кілька секунд вони з Гаррі дивилися один одному у вічі. Тоді Муді закрив рота й повернув своє блакитне око до Снейпа.

— Снейпе, я правильно почув? — запитав він. — Хтось вдерся у ваш кабінет?

— Немає значення, — холодно відказав Снейп.

— Навпаки, — прогарчав Муді, — це дуже важливо. Кому було потрібно вдиратися у ваш кабінет?

— Комусь із учнів, я вважаю, — сказав Снейп. — Гаррі помітив, як на масній Снейповій скроні затіпалася жилка. — Таке вже бувало. З моєї шафки зникали складники для настійок. Поза сумнівом, учні пробували робити заборонені суміші...

— Думаєте, вони й зараз шукали складників для настійок? — сказав Муді. — Ви ж не ховаєте у себе в кабінеті чогось іншого, га?