— РОЗДІЛ ТРИНАДЦЯТИЙ — Дикозор Муді

Гаррі Поттер і келих вогню

Дикозор Муді

До ранку гроза вщухла, але стеля у Великій залі була й досі похмура. Важкі свинцево-сірі хмари вирували над головами Гаррі, Рона й Герміони, коли ті вивчали за сніданком розклад уроків. Неподалік від них Фред, Джордж і Лі Джордан обговорювали магічні засоби старіння — для того, щоб хитрощами проникнути на Тричаклунський турнір.

— Сьогодні непогано... цілий ранок будемо надворі, — зрадів Рон, проводячи пальцем по понеділковій колонці розкладу, — гербалогія з гафелпафцями і догляд за магічними істотами... от чорт, і знову зі слизеринцями...

— Після обіду — подвійне віщування, — простогнав Гаррі. Крім зілля й настійок, він найбільше не любив віщування. Професорка Трелоні постійно провіщала Гаррі смерть, а це його страшенно дратувало.

— А чого ж ти його не покинув, як я? — жваво озвалася Герміона, намащуючи грінку маслом. — Вивчав би тоді щось нормальне, скажімо, числомагію.

— Бачу, ти знов почала їсти, — зауважив Рон, дивлячись, як Герміона щедро намащує варенням грінку з маслом.

— Я вирішила, що є кращі методи боротьби за права ельфів, — набундючилася Герміона.

— Аякже. А ще ти голодна, — хихикнув Рон.

Зненацька щось зашелестіло над їхніми головами, й у відчинені вікна влетіло біля сотні сов з ранковою поштою. Гаррі машинально глянув угору, але серед безлічі сірих та рудих птахів не проглядалося білого кольору. Сови закружляли над столами, шукаючи своїх адресатів. Велика сіра сова підлетіла до Невіла Лонґботома й кинула йому на коліна пакунок — Невіл майже завжди забував щось удома. З другого боку зали пугач Драко Мелфоя сів йому на плече, доставивши звичний набір домашніх тістечок та цукерок. Намагаючись приховати розчарування, Гаррі знову взявся за кашу. Невже з Гедвіґою щось сталося, і Сіріус не отримав його листа?

Ці думки гризли Гаррі, доки він ішов стежкою між мокрої рослинності до третьої оранжереї. Там його увагу відволікла професорка Спраут, що продемонструвала класові небачено гидкі рослини. Вони були схожі на величезних чорних слимаків, що стирчали вгору з землі. Рослини легенько звивалися й мали на собі великі лискучі пухлини, заповнені якоюсь рідиною.

— Буботруби, — весело пояснила їм професорка Спраут. — Їх треба притиснути й вичавити гній...

— Що? — перепитав з огидою Шеймус Фініґан.

— Гній, Фініґане, гній, — повторила професорка Спраут. — Він дуже цінний, тож старайтеся його не розливати. Збирайте гній в оці пляшки. Надіньте рукавиці з драконячої шкури, бо нерозведений буботрубний гній може дуже кумедно подіяти на руки.

Вичавлювати гній з буботрубів було водночас і гидко й цікаво. З кожної луснутої пухлини бризкала густа жовто-зелена рідина, що мала різкий запах бензину. Учні наповнювали нею пляшки, і до кінця уроку назбирали кілька літрів гною.

— Ото вже зрадіє Мадам Помфрі, — мовила професорка Спраут, закорковуючи останню пляшку. — Буботрубний гній — чудові ліки від найстійкіших форм прищавості. Тепер учням не доведеться від розпачу робити різні дурниці, щоб позбутися юнацьких прищів.

— Бідна Луїза Міджен, — тихенько проказала гафелпафка Анна Ебот. — Вона наслала на свої прищі прокляття.

— Дурне дівчисько, — похитала головою професорка Спраут. — Але мадам Помфрі врешті-решт повернула їй носа на місце.

У замку глухо пробамкав дзвін, сигналізуючи про кінець уроку, і учні розділилися на дві групи. Гафелпафці кам'яними сходами подибали на урок трансфігурації, а ґрифіндорці попрямували в інший бік, до дерев'яної хатинки Геґріда, що стояла на узліссі Забороненого лісу.

Геґрід чекав біля хатинки, тримаючи за нашийник свого величезного чорного пса Ікланя. На землі коло його ніг стояло кілька відкритих дерев'яних ящиків, а Іклань скавучав і натягував нашийника, намагаючись дослідити вміст ящиків зблизька. Коли учні наблизилися, вони почули чудернацьке тарахкотіння, що періодично переривалося якимись мовби вибухами.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гаррі Поттер і келих вогню» автора Ролінг Джоан на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „— РОЗДІЛ ТРИНАДЦЯТИЙ — Дикозор Муді“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • — РОЗДІЛ ПЕРШИЙ — Будинок Редлів

  • — РОЗДІЛ ДРУГИЙ — Шрам

  • — РОЗДІЛ ТРЕТІЙ — Запрошення

  • — РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ — Знову в "Барлозі"

  • — РОЗДІЛ П'ЯТИЙ — "Відьмацькі витівки Візлів"

  • — РОЗДІЛ ШОСТИЙ — Летиключ

  • — РОЗДІЛ СЬОМИЙ — Беґмен і Кравч

  • — РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ — Кубок світу з квідичу

  • — РОЗДІЛ ДЕВ'ЯТИЙ — Чорна мітка

  • — РОЗДІЛ ДЕСЯТИЙ — Хаос у міністерстві

  • — РОЗДІЛ ОДИНАДЦЯТИЙ — На "Гоґвортському експресі"

  • — РОЗДІЛ ДВАНАДЦЯТИЙ — Тричаклунський турнір

  • — РОЗДІЛ ТРИНАДЦЯТИЙ — Дикозор Муді
  • — РОЗДІЛ ЧОТИРНАДЦЯТИЙ — Непрощенні закляття

  • — РОЗДІЛ П'ЯТНАДЦЯТИЙ — Бобатон і Дурмстренґ

  • — РОЗДІЛ ШІСТНАДЦЯТИЙ — Келих Вогню

  • — РОЗДІЛ СІМНАДЦЯТИЙ — Чотири чемпіони

  • — РОЗДІЛ ВІСІМНАДЦЯТИЙ — Звірка чарівних паличок

  • — РОЗДІЛ ДЕВ'ЯТНАДЦЯТИЙ — Угорська рогохвістка

  • — РОЗДІЛ ДВАДЦЯТИЙ — Перше завдання

  • — РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ПЕРШИЙ — Фронт визволення ельфів-домовиків

  • — РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ДРУГИЙ — Несподіване завдання

  • — РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТІЙ — Святковий бал

  • — РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТИЙ — Сенсація Ріти Скітер

  • — РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ П'ЯТИЙ — Яйце та око

  • — РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ШОСТИЙ — Друге завдання

  • — РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ СЬОМИЙ — Гультяй повертається

  • — РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ВОСЬМИЙ — Божевілля містера Кравча

  • — РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ДЕВ'ЯТИЙ — Сон

  • — РОЗДІЛ ТРИДЦЯТИЙ — Сито спогадів

  • — РОЗДІЛ ТРИДЦЯТЬ ПЕРШИЙ — Третє завдання

  • — РОЗДІЛ ТРИДЦЯТЬ ДРУГИЙ — Кістка, плоть і кров

  • — РОЗДІЛ ТРИДЦЯТЬ ТРЕТІЙ — Смертежери

  • — РОЗДІЛ ТРИДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТИЙ — Пріорі Інкантатем

  • — РОЗДІЛ ТРИДЦЯТЬ П'ЯТИЙ — Сироватка правди

  • — РОЗДІЛ ТРИДЦЯТЬ ШОСТИЙ — Шляхи розходяться

  • — РОЗДІЛ ТРИДЦЯТЬ СЬОМИЙ — Початок

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи