Гнотик витяг із жилетки годинника і глянув на нього.
— Тому що за сім хвилин усе тут буде потрощене на друзки!
— Чого це раптом?
— Та того, що в тендері немає вже ані грудочки вугілля. І через це нема пари. І я не можу зрушити з місця. А за сім хвилин у нас вріжеться поїзд із Їчина!
Румцайс нахилився до рейок. Молоточки вже дзвеніли десь далеко.
— Кепські справи, — промовив Румцайс і побіг до лісу.
Гнотик глянув йому вслід і гірко промовив:
— По мішок ідеш, аби позбирати, що після нас лишиться...
Та не минуло й двох хвилин, як Румцайс повернувся. Рукою, обкладеною вогким мохом, вів за лікоть ржаголецького вогневика. Довів аж до паровоза, відчинив дверцята під котлом і звелів:
— Ану стрибай туди!
— Я не хочу! — пручався вогневик.
— І навіть для мене не зробиш? — спитав машиніст Гнотик, прислухаючись, як молоточки у рейках клепають ближче й ближче.
Вогневик, глянув на Гнотика своїми червоними очима:
— То це ти? Ну, хіба що для тебе, щоб борг оддати, — мовив він неохоче. Заліз у топку і почав нагріватися під котлом. Розпалився до гарячого; відразу ж пари побільшало, і потяг рушив.
За хвилину вогневик вистромив голову з димаря і запитав:
— Іще?
— Іще, — відповів Гнотик.
— А тепер?
— Тепер годі, — сказав машиніст Гнотик. — А то ми ще станцію розвалимо.
Коли поїзд прогуркотів повз Румцайса і Манку, машиніст Гнотик визирнув із своєї будки й закричав;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Пригоди Румцайса» автора Чтвртек Вацлав на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина перша Розбійник Румцайс“ на сторінці 59. Приємного читання.