Румцайс зірвав капелюх і кинувся збивати ним вогонь, Манка гасила його спідницею. А вогневик бив себе по розпеченій голові і все повторював:
— Ой, що це я наробив!
Вогонь захоплював більше й більше лісу. Коли стало видно, що самим пожежу не погасити, витяг Румцайс пістоль і промовив:
— Треба стріляти, щоб прислали з Їчина поміч.
Вистрелив він, і всі троє стали чекати на допомогу.
Та тільки того дня пожежники в Їчині самі стріляли на честь відкриття залізниці, і на Румцайсів постріл ніхто не звернув уваги.
Полум'я буяло серед дерев. І вже можна було сказати Ржаголецькому лісові: «Прощай назавжди!»
Та в цей час у рейках знову заклепали молоточки, і від Садської помчав назад до Їчина паротяг. Машиніст Гнотик уже здалека кричав:
— Оце так пригода!
Доїхавши, зупинив машину, перескочив на тендер, схопив шланг, включив насос і пустив на вогонь пружний струмінь. Вогонь опирався, якийсь час перебігав з одного місця на інше, але зрештою послухався поради й погас. У лісі гірко пахло паленим.
Придибав вогневик, згасив на собі кілька іскорок і сказав Гнотикові:
— Спасибі тобі, машиністе, сто тисяч разів! Я тобі за це віддячу.
— Авжеж, покличу тебе, як треба буде стріху над головою підпалити, — пробурчав Гнотик і поїхав далі.
Десь за тиждень ішов Румцайс знову тими місцями понад залізницею. Раптом почув він здаля гірке нарікання:
— Святий Фердінанде, покровителю залізниць, врятуй нас!
Румцайс побіг туди, звідки долинав голос.
На колії побачив непорушний паровоз. Тільки він стояв не сам, а було до нього причеплено шість вагонів, повних їчинських дядечок і тіточок, що вибралися до Садської, яка славилась своєю цілющою водою.
Навколо паровоза бігав машиніст Гнотик і ламав собі руки:
— Святий Фердінанде, покровителю залізниць, врятуй нас!
— Чого ти весь час кличеш свого Фердінанда? — спитав Румцайс.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Пригоди Румцайса» автора Чтвртек Вацлав на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина перша Розбійник Румцайс“ на сторінці 58. Приємного читання.