Розділ «V»

Вишневецький щодня навідувався в королівський дворець, щоб вибрати добрий час, доступитись до короля та запросити його в старости. Але королеві не було часу: щодня йшли коронаційні бенкети, щодня короля одвідували чужоземські посланці. Вишневецького брала досада. Він заїжджав у гості до Замойського й все бачив, що князь Заславський виїжджає з двору канцлера на своєму чудовому коні. Вишневецький з досади вже й не здоровкався з ним. Заславський так само поминав його конем і навіть не здіймав перед ним шапки. Вони одразу зненавиділи один одного. А Гризельда все сиділа край віконця за роботою та все виглядала князя Єремію.

Баба Ганна та дівчата все вихваляли перед Гризельдою князя Заславського та гудили Єремію.

– Невже ти, панно Гризельдо, таки оце справді думаєш іти заміж за князя Вишневецького? – питала баба Ганна в Гризельди.

– А чому ж пак мені за його й не вийти? – одказувала Гризельда.

– Та він же негарний! – аж крикнули обидві дівчини.

– Кому негарний, а кому й гарний, – обізвалась знехотя Гризельда.

– Князь Заславський білий, як пан, а Вишневецький чорний, як циган, – сказала баба Ганна, – я б за його зроду-звіку не пішла заміж, якби він мене сватав.

– Якби ж пак тебе сватав. Але він тебе не сватає й не свататиме, – сказала Гризельда.

– І що в йому за краса? очі страшні, смуглявий на виду, наче хлоп, та чорний, неначе три дні висів у диму в комині, – кепкувала баба Ганна.

– Ото дався тобі взнаки князь Єремія! Чорний та чорний! Хоч він чорний, та зате ж я дуже біла: то він мене й не почорнить, а сам од мене може й побілішає, – казала Гризельда.

– Князь Заславський білий, як панна, та русявий, та ясний, як повний місяць. А князь Вишневецький неначе три дні в болоті качався, – говорили дівчата, піднімаючи на сміх Вишневецького.

– Хоч би й в болоті качався, то все-таки він гарний, бо мужній і сміливий, не те, що князь Домінік, котрий скинувсь трохи на бабу Ганну.

– Та князь Єремія не поляк і недавно був схизматиком. Ще й тебе переверне на свою віру.

– Та й князі Заславські й Збаражські й усякі інші недавно були схизматиками і українцями. І ти ж, бабо, трохи не позавчора перейшла з схизми на католицьку віру. Я певна, що Вишневецький став вже щирим католиком і поляком. А коли в йому й нема щирості, то я переверну його на щирого поляка, – говорила Гризельда.

Тим часом Вишневецький, поїхавши до двору, застав короля самого. Король тільки що розпрощався з папським нунцієм і прийняв Вишневецького.

– Що скажеш нам доброго, князю Вишневецький? – спитав у Єремії король.

– Приїхав просити найяснішого короля за свата. Думаю сватати старшу дочку Замойського Гризельду, – сказав князь Єремія.

– Гризельду? Добре, добре! Зараз поїду з тобою. Я сам недавно оженився й ладен пересватати й поженити усіх шляхтичів, усей світ.

Король встав і поцілував князя Єремію в обидві щоки.