Куліш у пеклі
З панів, як з козаків, сміявся,
Та ба й Москву не вельми чтив,
Що Хмеля надто величала,
З Кутузенком його зрівняла,
А Хміль у шані у чортів.
ХLV
Він зрадниками й брехунами,
Мов греблю, пекло загатив,
А сам з пятьма отаманами
На лоні в Вельзевута сів.
З Іудою там побратався,
На два сини знай озирався,
Що жарились у лжі отця…
А ти на що, ледащо, важив,
Як Соловїнського зневажив
Своїм посланнєм докторця?
ХLVІ
Защитника йому такого
Нема ні в пеклі, ні в раю.
Коли б опрігсь, дак я нікого
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Куліш у пеклі » автора Куліш Пантелеймон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „3. Пісня друга“ на сторінці 25. Приємного читання.