TextBook Куліш у пеклі
Отим-то стільки год блукають
Та нудять світом письмаки,
Що їм цяцьки їх натирають,
Немов ярмо, гамалики, —
Що ні з ким їм погомоніти
І нікого вже туманити,
Як туманили Куліша
Той певно їв би лагоминки
В раю коло небоги жінки,
Коли б не дано відкоша…»
ХL
«Хароне діду! дак ти знаєш
Моє імя!» – рече Куліш
«Яке твоє?!. Ти сновидаєш
Чи на дорозі в пекло спиш?
Ге!… та се ж він! Того ж зраділи,
Неначе дурману іззіли,
Обидва пеські письмаки…
Та вже й Мартиримян скучає
На Стікс раз по раз позирає,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Куліш у пеклі » автора Куліш Пантелеймон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „3. Пісня друга“ на сторінці 22. Приємного читання.