Куліш у пеклі
І лемент, і риданнє ревне
По воздусі до них неслись.
LІІ
Хоч знав Куліш, що не горіти
Йому в чортячому вогні
І з ледарями не кипіти
У сірці, дігті та в смолі,
А ввесь із ляку затрусився
І скрива на дими дивився,
Мов на мисливця з гаю вовк.
"Се близько наші вже пороги:
Я бачу – он чортячі роги», —
Промовив злюка та й замовк.
LІІІ
Аж ось – шубовсть каюк у яму!
Мов з припічка додолу впав.
Круг себе наш Панько поглянув:
«Тепер же, мабуть, я пропав!»
А човен глибше знай та глибше…
Пороги в пеклі ще крутіше,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Куліш у пеклі » автора Куліш Пантелеймон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „3. Пісня друга“ на сторінці 29. Приємного читання.