Розділ «3. Пісня перва»

І порохи стовпом за ними підіймались.

VІІ

Се з Меки караван до Сірії прямує

Із здобиччю морських пучин глибоких,

Щоб накупить всього, що женщину чарує

І нарядить арабок світлооких.

Коралі дорогі та жемчуги цейлонські,

З бальзамами, алоем, камфорою,

Навючать карван блаватусом сидонським,

Кармазином, серпанками, тафтою

І білою, як на Лівані сніг, габою.

VІІІ

Та Магомет не мав у всьому каравані

Ні зернятка. Се все було Хадизи,

Багатої вдови, між паніями пані,

Що торг вела від Інда до Тавризи.

Він – хлопець молодий, її підпарубочий,

Вдовиченко убогий, та вродливий,

Псував, не знаючи, солодкий сон дівочий…

Високий був, румяний, чорнобровий;