Розділ «Із книги Кааф»

Заким дійдеш до світлої мети.

Поете, тям: лиш в сфері мрій, привиджень,

Ілюзій і оман твій рай цвіте,

А геній твій – то міць сугестій, зближень.

Пророцький дар у тебе лиш на те,

Щоб іншим край обіцяний вказав ти,

А сам не входив у житло святе.

І серце чулеє на те лиш взяв ти,

Щоб кождому в день скорбі пільгу ніс,

І в горі слово теплеє сказав ти.

Та з власним горем крийся в темний ліс!

Ніхто до тебе не простягне руку

І не отре твоїх кривавих сліз.

Та не міркуй, що родивсь ти на муку,

Бо й розкошів найвищих маєш часть,

У творчій силі щастя запоруку.

Усе, чого в тобі сей світ не дасть,

Знайдеш в душі своїй ясніше, краще:

Найвищу правду і найбільшу власть.

Ото й минай все темне, непутяще,